Свято дворового футболу вдалося

Непросто сучасним дітям пояснити, що «дворовий футбол» свого часу був, немов окремий вид спорту.

Колись це поняття було невід’ємною частиною життя, частиною дитинства. Грали за місцем проживання, влаштовували турніри в форматі «двір на двір», вулиця на вулицю. Футбол любили ревно. І зараз згадуючи ті дворові баталії, часом дивуєшся і замислюєшся. Не було нормальних м’ячів – обходилися гумовими. Не було спеціальних майданчиків – грали де доведеться, де можна було визначити ворота. У дворах були майданчики, на яких знаходилися сходи, гойдалки. Ось вони і служили воротами. Або пара дерев, або навіть просто пара звичайних шкільних портфелів! І майданчику не обов’язково було бути рівною. Не було спеціального взуття та засобів захисту – грали в кедах, сандалях, хтось навіть босоніж. Головне було – грати! Допізна, коли вже толком не видно було ні воріт, ні м’яча, ні самих гравців. До забитого грали, причому «забитого» можна було чекати дуже довго … Така масовість давала результат, скількох талановитих хлопців дитячі тренери підгледіли саме під час дворових матчів! Але, на жаль, з плином часу футбол у дворах, як масове явище, став зникати.

30 травня в Полтаві був зроблений важливий крок до відродження дворового футболу. 28 команд з усіх кінців області взяли участь в першому етапі Всеукраїнського першості по дворовому міні-футболу на честь легендарних футболістів минулого – Андрія Біби та Володимира Мунтяна. На майданчиках стадіону «Динамо», кооперативного інституту, 14-ї школи в боротьбу вступили хлопчаки в двох вікових категоріях – 2001/02 і 2003/04 років народження. Баталії кипіли неабиякі, в турнірі взяли участь як ті хлопці, які займаються у футбольних секціях, так і ті, хто грає просто для себе на подвір’ях. Регламентом це допускалося. Як сказав головний суддя турніру Юрій Мармач, змагання дозволяють відвернути дітей від порожнього проведення часу. А якщо хтось із них в майбутньому пов’яже своє життя з футболом і досягне успіхів, то це буде просто чудово.

Ну а 1 червня на поле стадіону «Динамо» відбулися фінальні матчі. У молодшій групі в фінал вийшли команда 1-го інтернату «Молодь» і команда «Метеор» (ДЮСШ ім. Горпинко). У старшій групі за перше місце змагалися також гравці 1-го інтернату і команда «Барвінок-Ворскла»). Фінальні матчі пройшли у впертій боротьбі і нехай рахунок не вводить читача в оману. Були сльози переможених і радість тріумфаторів. Перемоги здобули «Метеор» з рахунком 5: 1 і «Барвінок» з рахунком 4: 1.

Вітаючи учасників турніру, нагороджуючи переможців, президент Всеукраїнської національної федерації дворового футболу, Ілля Кива, зазначив, що турнір вдався. І нехай він буде не першим кроком, але, певним етапом в житті дітей. Як організатор турніру, Ілля Володимирович залишився задоволений, що турнір пройшов на хорошому рівні і самим невеликим перешкодою стала дощова погода в день фінальних матчів і під час церемонії нагородження. Але, як відомо, матч відбудеться за будь-якої погоди і хлопці з честю витримали це випробування. Чи задоволені діти – значить задоволені і організатори. Команди-переможці завоювали право виступити на другому етапі, який пройде в середині літа в Києві. А в Полтаву організатори планують повернутися до кінця літа і перед початком навчального року провести ще один футбольний турнір.

Нагороджував переможців і учасників турніру легендарний київський динамівець Андрій Біба, в честь якого названо змагання. Андрій Андрійович розповів, що всі знають прізвища Шевченко, Реброва, але ж і їх шлях у великий футбол починався з ігор у дворах. І не страшно, що хтось виграв, а хтось програв. Не варто засмучуватися через невдачі, потрібно слідувати за своєю мрією, бути прихильним своїй справі. І, не виключено, що в недалекому майбутньому успіх прийде!

Все б добре, але не можу не зупинитися на епізоді, що трапився під час нагородження хлопців старшої групи. На жаль, посіли друге місце футболісти 1-го інтернату болісно сприйняли свою поразку і незадоволеним гулом висловили своє ставлення до суперника, коли викликали на нагородження футболістів команди «Барвінок-Ворскла». Справа в тому, що перемозі радіти не складно, емоції зроблять свою справу. А ось програвати з гідністю потрібно вчитися! Гаразд, якби були в грі спірні моменти, а так – все ж у справі. Поступаючись опонентам в антропометрії, ворскляни виявилися більш зіграними і мобільними. На що у «Молоді» спортивних аргументів не знайшлося. Зайва жорсткість і провокації не допомогли. А гудіння після матчу – це не показник командного духу, а показник безсилля. Так що є над чим працювати наставникам команди «Молодь».

http://www.footboom.com/ukrainian/news/04-06-2013-Prazdnik-dvorovogo-futbola-udalsja-foto.html